*

[phenolog]

Черношейная поганка (Podiceps nigricollis)

Пришло время отчитаться о птицах, встреченных в марте и апреле.

• Лесной жаворонок (юла)
  
• Большой пестрый дятел
  
• Чечетка — птица зимующая, последний раз видел в конце марта.
  
• Стая чибисов
  
• Первая белая трясогузка
  
• Первая горихвостка-чернушка
  
• Первый аист
  
• Самка полевого луня (1, 2) — летала на закате над полем.
  
• Поездка на р. Тетерев — лесная завирушка, крапивник, черныш.
  
• Рябинник
  
• Канюк
  
• Юрок — на Байковом кладбище.
  
• Малые дятлы — там же.
  
• Вяхирь — там же.
  
• Варакушка
  
• Малые подорлики
  
• Лысуха
  
• Большая поганка (чомга)
  
• Тростниковая овсянка (самка)
  

Comments

[gogoshara.livejournal.com]

клас. а що, чомги й підорлики місцеві? я їх тільки в книжках бачив. сором мені! лисуху теж

[phenolog]

Пірникози (чомги/поганки) місцеві, великі навіть зовсім не рідкісні - їх багато на озерах Алмазне і Вирлиця в Києві. Лиски взагалі найчисленніший водоплавний птах в Україні :)

Підорлики, думаю, пролітні, я їх бачив два дні поспіль в різних місцях Київської області. Взагалі, якщо я не помиляюся, з орлів найбільша імовірність зустріти якраз малого підорлика і орлана-білохвоста.

[gogoshara.livejournal.com]

я би їх і не розрізнив на відстані. я всьо, шо крилами не махає, але не падає, зву шулікою :))

[phenolog]

Цікаво, до речі. «Шуліка», схоже, слугує назвою будь-якого хижого птаха. Бабуся в селі казала, що «шуліка курчат тягає», чув підтвердження, що так кажуть багато де. Але птахи, звані шуліками за наукою (рос. коршун), курчат точно не крадуть - вони взагалі рибоїдні, до того ж нечисленні у нас. Свійську птицу ловлять, здебільшого, яструби.

[magner58.livejournal.com]

«шуліка курчат тягає» - це +100 від полтавця. Далі вже прошареніший хто може уточнити - яструб чи там ще хто тягає.

[gogoshara.livejournal.com]

пірникози... я закохався в це слово :))

:)

[phenolog]

Podiceps Latham. Назва “пірникоза”, яка у наведеному вище списку обрана для роду, а потім і для похідних назв родини та ряду, наведена у М. В. Шарлеманя (1927, 1938). У М. А. Воїнственського та О. Б. Кістяківського (1952, 1962) цей рід має назву “норець”. Заміна назви “пірникоза” на “норець” незрозуміла, оскільки автори не дають пояснень. Суперечність вирішує “Словарь української мови” Б. Грінченка (1908, 1909а), де вказано, що “Норець. 2) Родъ утки: нырокъ Mergus albellus”, тоді як “Пірникоза. ... чомга, Podiceps cristatus”. Без сумніву, назва “пірникоза” є характерною для української мови і влучно відображає риси найбільш відомого виду з роду Podiceps пірникози великої - вміння пірнати та “ріжки” в шлюбному вбранні, які надають птахові подобу кози.

http://proeco.visti.net/naturalist/help/ordict.htm

[gogoshara.livejournal.com]

кльово, спасибі :)

[magner58.livejournal.com]

П.С. Шкода що Ви не викладаєте в ЖЖ одразу зображеннями фотки, так було б зручніше для глядачів (ну для мене принамні :-)

[phenolog]

Резонно, наступного разу спробую інший формат.

[magner58.livejournal.com]

Спасибі, у Вас хороші й цікаві фотки, для такого пташиного невігласа як я - хороша нагода ознайомитися з тим, що (як не диво!) ще й досі роїться довкола.

Був нещодавно на малій Батьківщині (Полтавщина) і навіть спеціально не шукаючи натрапив на

Одуда


та

косулю


Просто дивно як вони ще виживаються у наш час...

[magner58.livejournal.com]

П.С. Фотка одуда - часом не Ваша?

[phenolog]

Ні, моїх там нема.