Jan. 29th, 2009

phenolog: (votes)
Видимо, за пост о летучих мышах, меня полюбили патриотические журналисты. Юзер [livejournal.com profile] ledilid даже добавил во френды. Как же, помним-помним. Когда я был школьником и читал в «УМ» статьи Дмитра Лиховия сердце мое загоралось гордостью за Родину и негодованием, что есть еще у нас несознательные элементы, которые играют роль пятой колонны по наущению нашего северного, как тогда любили писать, «заклятого друга».

А вообще, не о том. По-моему, независимо от идеологических предпочтений, важно помнить, что всегда существовали разные мнения по поводу того, «как нам обустроить Украину». Смешно и глупо выглядят картины монолитного единения украинцев в борьбе за собственную государственность с внешним врагом, впрочем, как и картины противостояния кучки настоящих патриотов массам «збайдужілого, зденаціоназованого населення».

Полезно напомнить, что злейшими врагами были три канонические, истинно украинские властные структуры 1917—1920 гг: Центральная Рада была свергнута Гетманом, против него же подняла восстание Директория. Да что там гетман, вот, что писал Винниченко:

А Петлюра все стає в пози, пумпує на всяких зібраннях, щиро вірячи в себе, як у «національного героя». Цілий місяць пумпує, а війська не має. І нічого, як і торік, для організації його не зроблено. Як і торік, ця людина непомітно для ширшого загалу заграє для всіх фатальну ролю невільного саботажника і предателя. По 4-5 днів не приймає докладів військового міністра, місяць не проводив закону про військові школи, про мобілізацію, про реорганізацію набору. Замість того, приймає прохачок-старушок, роздає їм гроші й велить ходити по Києву і вихваляти Петлюру за щедрість.
http://maksymus.livejournal.com/73731.html

А ведь политические взгляды украинцев, киевлян не ограничивались этими тремя (двумя? четырьмя?) направлениями:

Повстання почалось тієї ж ночі виступом на заводі «Арсенал». До нього приєднались робітники інших підприємств міста, частина українських вояків з Богданівського, Шевченківського полків та полку імені Сагайдачного. Головна мета повстання зводилася до того, щоб оточити будинок Педагогічного музею, де перебувала Центральна Рада, скинути її та проголосити у Києві радянську владу в особі Харківського ЦВК рад та Народного Секретаріату.

Вранці 16(29) січня представники Київських рад робітничих та солдатських депутатів вручили Центральній Раді ультимативні вимоги повсталих: передати владу радам і роззброїти українські військові частини. Центральна Рада відхилила їх і натомість зажадала беззастережної капітуляції. З вечора у місті поновились збройні сутички. Головні сили повсталих зосереджувалися навколо «Арсеналу» на Печерську, осередки повстання з окремим керівництвом виникли також на Шулявці, Деміївці, Подолі. Повсталим вдалося захопити залізничну станцію Київ-товарний, звідти вони повели наступ, наближаючись до центру міста — вул. Великої Васильківської та Хрещатика. Особливо небезпечними були дії червоногвардійців Подолу, яким вдалося захопити Старокиївську поліцейську дільницю та готель «Прага» неподалік від Центральної Ради. 17(30) січня у місті розпочався загальний страйк, припинили роботу водопровід, електростанція, міський транспорт.

Українська влада виявилася неспроможною навести порядок у столиці. У місті майже не було цілком надійних українських військ, проти повсталих воювали лише окремі підрозділи Богданівського, Полуботківського, Богунського полків, Галицько-Буковинський курінь січових стрільців, Вільне козацтво. Частина українських вояків, піддавшись пропаганді більшовиків, виступила на їхньому боці, більшість — тримала нейтралітет. Не було єдиного командування, військами керували два штаби — коменданта Михайла Ковенка і командуючого Київським військовим округом Миколи Шинкаря. У Києві перебувало до 20 тис. солдатів і офіцерів старої російської армії, які лишались сторонніми спостерігачами, але українська влада не зробила жодного кроку, аби залучити їх на свій бік. Те ж саме стосується і київських обивателів, які в масі своїй співчували не українцям, а більшовикам.
http://uk.wikipedia.org/wiki/Січневе_повстання


Раньше тут был другой, тенденциозный текст )

August 2010

S M T W T F S
1234 567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 06:47 pm
Powered by Dreamwidth Studios